Rezultatai

Antraštė: Ktόra przed tym nigdy światła nie widziała, Kronika Polska, Litewska, Żmόdzka y wszystkiey Rusi Kijowskiey, Moskiewskiey, Podgórskiey, Podlaskie, etc. y rozmaite przypadki woienne y domowe Pruskich, Mazowieckich, Pomorskich y inszych krain Krόlestwu Polskiemu y Wielkiemu Xięstwa Litewskiemu przyległych, wedlug istotnego y gruntownego zniesienia pewnych dowodόw z rozmaitych historykόw y autorόw postronnych y domowych y Kijowskich, Moskiewskich, Sławańskich, Liflantskich, Pruskich starych kronik […] y Dlugosza, oyca dzieiow polskich […] przez Macieia Osostewiciusa Striykowskiego dostatecznie napisana, złożona y na pierwsze światło z wybadanim prawdziwie dowodney starodawnosći własnym wynalezienim, przeważnym dochćipem y nakładem nowo wydźwigniona przez wszystki starożytne wieki aż do dzisieyszego roku 1582 […].

Autorius: Mattias Striicovius (Motiejus Strijkovskis, Maciej Stryjkowski)

Leidimo duomenys: W Krolewcu: drukowano u Gerzego Osterbergera, M.D.LXXXII [1582]

Virtuali biblioteka: Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa

Labiausiai Motiejų Strijkovskį (1547 - apie 1593) išgarsinęs veikalas “Niekad anksčiau šviesos nemačiusi Lenkijos, Lietuvos, Žemaičių ir visos Rusios ir t.t. Kronika ir įvairūs prūsų, mozūrų, pamariečių ir kitų Lenkijos karalystės ir Lietuvos Didžiajai Kunigaikštijai priklausančių kraštų karo ir taikos įvykiai”, išleistas 1582 m. Karaliaučiuje. Tai - pirmoji išspausdinta Lietuvos istorija, parašyta lenkų kalba. Be istorinio pasakojimo, knygoje taip pat yra Strijkovskio dedikacija globėjui ir rėmėjui Žemaičių vyskupui Merkeliui Giedraičiui bei valdovui Steponui Batorui. Beveik 800 puslapių turintis kūrinys buvo perspausdintas 1766 m. ir 1846 m. (T. 1 - 2).

Хроніка європейської Сарматії» італо-польського історика XVI–XVII ст. Олександра Гваньїні (1538–1614) є надзвичайно цінною й популярною пам’яткою європейської історіографії, яка активно поширювалася і використовувалася в Україні в XVI–XVIII ст.

Ця книга неодноразово видавалася різними європейськими мовами, а її найновіше видання (у польському перекладі) побачило світ у Кракові 1611 р. «Хроніка» Гваньїні складається з 10 книг-частин, кожна з яких присвячена конкретній державі або регіону, висвітлює їх військово-політичну та релігійно-культурну історію.

Найбільшу увагу приділено Центральній та Східній Європі (Україна, Білорусь, Росія, Польща, Литва, Молдова та ін.), дещо меншу – Західній Європі (Австрія та Німеччина, Швейцарія, Скандинавія тощо), а також Близькому Сходу. І не випадково саме за цією «Хронікою» вчився Богдан Хмельницький, не випадково вона справила такий потужний вплив на українське, російське, білоруське літописання.

«Хроніка» Гваньїні написана легко, читається і нині з величезним інтересом та містить багато ілюстрацій.

Видання окремою книгою у перекладі українською мовою «Хроніки» Гваньїні – цінного історичного джерела, літературної та історіографічної пам’ятки без сумніву стане вагомою подією у науковому та культурному житті сучасної України.

Це видання розраховане не тільки на науковців, а й на викладачів вищої та середньої школи, широке коло любителів історії.