Išbarstyto LDK paveldo vertybių saugykla
Biblioteka, kurioje kaupiami įvairiakalbiai bei įvairialypiai LDK istorijos veikalai
LDK tyrinėtojams į pagalbą: diskusijos, bibliografija, žodynai, informatika
Pristatomos TV laidos, istoriniai filmai bei romanai ir kt.
vilnius.jpg

 

Вильна 1823 - 1824: Перекрестки памяти. Сост. Федута А. И; вступ. ст. коммент. Лавринец П. М., Рейтблат А. И., Федута А. И. — Минск: Лимариус, 2008. — 244 с.

 

У зборнік, які прысьвечаны «справе філяматаў», увайшлі нарыс вядомага польскага гісторыка Іяхіма Лялевеля «Навасільцаў у Вільні», і ўспаміны (яны друкуюцца ўпершыню) прафэсара Івана Лабойкі — сучасьнікаў самай «гучнай» «палітычнай справы», арганізаванай на былых землях Рэчы Паспалітай ў першай траціне ХІХ ст.

 

У дадатку прыводзяцца лісты Лабойкі да Лялевеля.

 

 


aleksandro_saskaitos.jpg

Lietuvos didžiojo kunigaikščio Aleksandro Jogailaičio dvaro sąskaitų knygos (1494-1504)

 

Publikacijoje skelbiamos trys ankstyviausios Lietuvos didžiojo kunigaikščio Aleksandro Jogailaičio (1461–1506) dvaro sąskaitų knygos, apimančios 1494–1504 m. laikotarpį. Lietuvos istorijos tyrinėtojai ir paprasti ja besidomintys žmonės čia ras daug vertingos informacijos apie Aleksandro Jogailaičio dvaro gyvenimą. Publikacija parengta lotynų ir lietuvių kalbomis. Knygoje taip pat yra išsamios rodyklės originalo ir lietuvių kalbomis.

 

2007, “Lietuvos pilys”, 568 p.

 

Kietais viršeliais


gvanini.jpg
Олександр Гваньїні (1538–1614). Хроніка європейської Сарматії.

Хроніка європейської Сарматії» італо-польського історика XVI–XVII ст. Олександра Гваньїні (1538–1614) є надзвичайно цінною й популярною пам’яткою європейської історіографії, яка активно поширювалася і використовувалася в Україні в XVI–XVIII ст.

Ця книга неодноразово видавалася різними європейськими мовами, а її найновіше видання (у польському перекладі) побачило світ у Кракові 1611 р. «Хроніка» Гваньїні складається з 10 книг-частин, кожна з яких присвячена конкретній державі або регіону, висвітлює їх військово-політичну та релігійно-культурну історію.

Найбільшу увагу приділено Центральній та Східній Європі (Україна, Білорусь, Росія, Польща, Литва, Молдова та ін.), дещо меншу – Західній Європі (Австрія та Німеччина, Швейцарія, Скандинавія тощо), а також Близькому Сходу. І не випадково саме за цією «Хронікою» вчився Богдан Хмельницький, не випадково вона справила такий потужний вплив на українське, російське, білоруське літописання.

«Хроніка» Гваньїні написана легко, читається і нині з величезним інтересом та містить багато ілюстрацій.

Видання окремою книгою у перекладі українською мовою «Хроніки» Гваньїні – цінного історичного джерела, літературної та історіографічної пам’ятки без сумніву стане вагомою подією у науковому та культурному житті сучасної України.

Це видання розраховане не тільки на науковців, а й на викладачів вищої та середньої школи, широке коло любителів історії.

2007p. - 976 с.- Формат 70х90/16
тв. палітурка

Get the Flash Player to see the slideshow.